Євгенія Шаповал: «Не стою на місці, а увесь час росту» / Жіночий футзальний клуб «Беличанка/Біличанка/Belichanka»
                  Гість | Вхід

04.01.13
Євгенія Шаповал: «Не стою на місці, а увесь час росту»
Гравець збірної України з футзалу Євгенія Шаповал про підсумки року та перебування на Чемпіонаті світу в Португалії.
Євгенія Шаповал, Шаповал Евгения, сборная по футзалу, мини-футбол, футзал, АМФУ, Украина, Ника-ПНПУЄвгенія Шаповал: «Не стою на місці, а увесь час росту»

Гравець збірної України з футзалу Євгенія Шаповал про підсумки року та перебування на Чемпіонаті світу в Португалії.

Свого часу Євгенія закинула танці, надавши перевагу жіночому футболу, який відчинив їй двері у світ.

25-річна Євгенія Шаповал — єдина полтавка, яка увійшла до збірної України з футзалу. Повернувшись із Португалії з чемпіонату світу, дівчина дала інтерв’ю газеті
«Вечірня Полтава».

— Офіційно збірна України з футзалу існує лише перший рік?
— Так. А до цього на міжнародні змагання, скажімо, їхав наш клуб — при цьому ми були командою, яка представляла Україну. І от нарешті Федерація футболу України звернула увагу на жіночий футбол. Таким чином, уперше ми виїхали на змагання не за рахунок клубу і не за власні кошти. Коли надійшло підтвердження, що їдемо на чемпіонат світу, Федерація футболу провела два збори. Спочатку на тренування до Києва  викликали 21 гравця з різних клубів України. На другий збір приїхало вже 17 гравців, котрі перед цим змогли проявити себе. А на чемпіонат світу до Португалії нас поїхало 14. Мушу сказати, завдяки футболу побувала в багатьох країнах. По суті, він відчинив мені двері у світ. Досі не була в Бразилії, Іспанії, відвідати ці країни — моя мрія. Наступного року чемпіонат світу з футзалу відбудеться у Венесуелі. Тож маю докласти максимум  зусиль, щоб залишитися у збірній України й поїхати туди.

— Свого часу перед вами стояла дилема: залишитися у великому футболі чи вибрати малий?

— У складі всеукраїнської молодіжної збірної я грала на футбольному полі. Потім пішов поділ на великий і міні-футбол. Перший у Полтаві був не дуже популярний серед жінок. Мене запрошували до клубів Донецька, Харкова, Чернігова, які спеціалізувалися на великому футболі. Та я залишилася зі своєю командою «Ніка-педуніверситет». І не шкодую. Наша команда стала десятикратним чемпіоном України, у ній я виросла як гравець. А коли почалися розмови про те, що буде створена збірна України з футзалу, поставила за мету туди потрапити. І, мабуть, Бог почув мої молитви й побачив мої старання, що я там опинилася.

Євгенія Шаповал, Шаповал Евгения, сборная по футзалу, мини-футбол, футзал, АМФУ, Украина, Ника-ПНПУ

— Чемпіонат світу в Португалії, по суті, став для збірної України з футзалу першим бойовим хрещенням.
— Для участі в чемпіонаті відібрали десять найсильніших жіночих команд (виявили бажання позмагатися набагато більше). Тому, вирушаючи до Португалії, ми добре знали, що доведеться нелегко. Усі команди-учасниці чемпіонату поділили на дві групи. До нашої групи увійшли команди з Коста-Ріки, Малайзії, Росії та Іспанії. Остання — срібний призер минулого чемпіонату — вважалася фаворитом. Перша перемога збірної Коста-Ріки нас окрилила. Досі гру коста-ріканок ми бачили лише в 5-хвилинному відеосюжеті. Нас дуже здивувало те, наскільки ця команда була підготовленою — суперниці добре навчені як техніці, так і тактиці гри. А обіграли ми їх, мабуть, тому, що діяли більш злагоджено — та й удача, схоже, була на нашому боці. Гра закінчилася з рахунком 2:0.

— А от перемогти іспанських футзалісток було просто нереально?

— У цьому поєдинку тренер не ставив перед нами завдання: перемогти за будь-яку ціну. Ми мали не пресингувати, а оборонятися й при цьому показати достойну гру. Звісно, на даному етапі іспанки на півголови вищі за наших футзалісток. У них усе поставлено на дуже серйозну основу. Команда має аж 8 тренерів. У мене склалося враження, що це — єдиний механізм, усі дії якого відпрацьовані до автоматизму. При цьому нашу збірну зібрали на тренування в Києві лише за тиждень до вильоту — звісно ж, це далося взнаки: ми програли іспанкам з рахунком 0:2. Хоч, мушу сказати, до середини першого тайму їм не вдавалося забити гол у наші ворота. По їхніх обличчях було видно, що вони нервують, суперниці сварилися між собою. Їх не рятували навіть відпрацьовані комбінації, вони ніяк не могли пробити наш захист.

— Зате у ворота малайзійок ви забили аж 17 голів! Це була слабка команда?
— Як уже говорила, на чемпіонаті не було відверто слабких команд. Хоч ця команда була дещо нижчого класу, порівняно з нашою. На цю гру ми мали свою тактику: мусили забити у ворота суперниць не менше 11 м’ячів — тоді, щоб потрапити до півфіналу, у поєдинку з росіянками нас влаштувала б і нічия. Таким чином, у цьому матчі ми не оборонялися, а  більше атакували. Як наслідок, поставили рекорд усіх трьох чемпіонатів з футзалу, забивши найбільшу кількість голів — аж 17 (на минулорічному чемпіонаті збірна Бразилії забила у ворота суперниць 15 м’ячів). І в цьому ж поєдинку наша Юлія Титова забила найшвидший за всі чемпіонати гол — на 36-ій секунді від початку гри.

— Серед отих 17-ти голів є один і ваш.
— Так, це був 15-ий за рахунком гол за 13 секунд до кінця матчу. Ми з Аліною Горобець перехопили м’яч у суперниць, я вийшла один на один із воротарем і, обігравши його, відправила м’яч у ворота. Емоції, звісно, зашкалювали. Забити гол на чемпіонаті світу — це, мабуть, мрія кожного, хто туди потрапив і не потрапив. Сподіваюся, це не останній мій гол на змаганнях такого рівня.

Євгенія Шаповал, Шаповал Евгения, сборная по футзалу, мини-футбол, футзал, АМФУ, Украина, Ника-ПНПУ

— Зіграти внічию з Росією вам, на жаль, не вдалося.
— Чому так сталося, зараз важко говорити. Ми були налаштовані на перемогу, й до початку другого тайму все складалося на нашу користь. Та пропустивши гол, скисли й почали грати — як ото кажуть: хто в ліс, а хто по дрова. Один гравець пресингує, а троє — стоять у зоні.

— Усе-таки паніка — не помічник у футболі.    
— Так, панікувати — означає робити собі гірше. До того ж стало очевидно, що головний арбітр — іранка — підсуджує росіянкам. Скажімо, третій гол суперниці забили в наші ворота після свистка судді, коли наші гравці припинили гру. Ми так і не зрозуміли, чому арбітр зарахувала гол після свистка, і, мабуть, це остаточно вибило нас із колії.

— У будь-якому разі увійти до топ-п’ятірки на чемпіонаті світу — це класний результат.
— Звісно, це не останнє й не передостаннє місце, а золота середина. До того ж є до чого прагнути. Федерація футболу України пообіцяла частіше збирати збірну в Києві, аби серйозніше готуватися до наступного чемпіонату світу. Якщо так усе піде, то, можливо, колись і наша команда, як нині бразильська, стане чемпіоном світу. До речі, на чемпіонаті ми отримали кубок як єдина команда, яка за весь турнір не допустила жодного грубого порушення.

Євгенія Шаповал, Шаповал Евгения, сборная по футзалу, мини-футбол, футзал, АМФУ, Украина, Ника-ПНПУ

— У Португалії вам вдалося хоча б трохи ближче познайомитися з країною?
— До столиці Ліссабону з’їздити не вдалося. Хоча у вихідні здійснили екскурсію до одного з найбільших міст — Порто. У ньому є свій футбольний стадіон. Там якраз відбувалися змагання Ліги Європи серед чоловіків. Ми зустрілися з фанатами, які фотографувалися з нами й вигукували: «У команді України — найкрасивіші дівчата». До речі, й на чемпіонаті світу було багато наших уболівальників — для нас це стало несподіванкою.

— Женю, знаю, що свого часу ви займалися танцями.
—  Так. А коли почала займатися футболом, різко закинула їх. Вдячна своїм тренерам Сергію і Ользі Ягодкіним за те,  що відкрили мені очі, наскільки цікавий цей вид спорту — жіночий футбол. Я рада, що доля звела мене саме з такими тренерами — значною мірою завдяки їм не стою на місці, а увесь час росту.

— Ви говорите, що рівень гри на чемпіонаті світу вас просто вразив.
— Знаєте, дуже хотілося б, аби в нашій країні міні-футболу приділяли стільки уваги, як за кордоном. На жаль, у нас жіночий футбол — швидше, аматорський. Наші футзалістки паралельно працюють і навчаються. А в тій же Іспанії, Португалії, Бразилії жінки грають у футбол на професійній основі й отримують за це гроші. Трьох українських футзалісток — Аліну Горобець, Юлію Титову й Ірину Широку — запросили російські клуби — там вони працюють за контрактом. В Україні ж про це можна тільки мріяти.

Ганна ЯРОШЕНКО
«Вечірня Полтава»


Категорія: Новини збірної | Переглядів: 2682
Новини з архіву:
    Loading...
    Всього коментарів: 0
    avatar

    Аптека Салвия ФАРМ Киев - медикаменты, косметика и низкие цены на них
    ПІДТРИМАЙ ОФІЦІЙНИЙ САЙТ КЛУБУ ФК БІЛИЧАНКА:
    SUPPORT OFFICIAL WEB-SITE:

    «Беличанка» приглашает к сотрудничеству!

    Теги: украина, АМФУ, Євгенія Шаповал, НИКА-ПНПУ, футзал, Шаповал Евгения, мини-футбол, сборная по футзалу
    Головна » 2013 » Січень » 4 » Євгенія Шаповал: «Не стою на місці, а увесь час росту»

    НПУ им. Н.П.Драгоманова Природне джерело ТМ «Причиста» Ера Медіа Громадська організація «АДВОКАТ» ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА Громадська організація «Нові обличчя» Транспортная компания ООО Транс Групп газета Украинский футбол Всеукраїнське громадське об'єднання ПРАВДА

    НОВИНИ КОМАНДА КЛУБ МУЛЬТИМЕДІА ФАН-СЕКТОР


    © 2011 ФК «Біличанка» (Коцюбинське)
    Жіночий футзальний клуб | Women's futsal

    Design by Novikov 2009 Хостинг від uCoz
    Яндекс.Метрика

    При використанні матеріалів з сайту, посилання на www.belichanka.com є обов'язковим.

    Каталог футбольных сайтов «ТОР-100 ФУТБОЛ» Союз образовательных сайтов Рейтинг TopSport МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов