iSport вдалося поспілкуватися з одним з лідерів жіночої збірної України й однієї з найкращих українських футзалісток Юлією Форсюк.
iSport вдалося поспілкуватися з одним з лідерів жіночої збірної України й однієї з найкращих українських футзалісток Юлією Форсюк.
Два з половиною роки тому Юлія у віці 25 років завершила професійну кар'єру, але влітку цього року відновила виступи, отримавши пропозицію з МФК Тюмень. Після такої великої перерви складно швидко повернутися в оптимальні кондиції, тому ми поцікавилися про те, як нині йдуть справи у екс-капітана і лідера національної збірної. Відзначимо, що на даний момент Юлія провела за Тюмень дев'ять ігор, в яких забила п'ять м'ячів.
- Наскільки важко було повернути бойову форму після дворічної паузи? За особистим відчуттям, вдалося вже вийти той рівень, що був до паузи? - Ну, чесно кажучи, важко. Напевно, я думала, що буде легше. Особливо важко, тому що є брак ігрової практики в новій команді.
- Як пройшла адаптація в Росії чи вона ще не закінчилася? - Так, вже давно пройшла, це країна, до якої довго не потрібно звикати.
- Чим відрізняється чемпіонат Росії від українського? Де б теоретично могла бути Біличанка, якби грала в Росії? - Важко відразу і швидко відповісти. У Росії менше команд, але зовсім інший футзал, і більше гравців вікових і досвідчених. Ось в цьому є різниця. Думаю, Біличанка грала б гідно і дала би бій всім командам.
- Які твої особисті завдання на цей сезон, а які командні очікування? - На жаль завдання, які були поставлені команді, вже не вийде виконати на сто відсотків, а мої особисті цілі на даний момент - повернути свою форму і йти далі.
- Дуже важко так далеко знаходитися від дому? Яким чином спілкуєтеся з рідними? - Спочатку було важко, вже легше. Зараз вже настільки доступно спілкування в інтернеті, так що спілкуюся кожен день, і мою відсутність не відчутно сильно (посміхається).
- Коли завершили кар'єру, то були капітаном збірної. Зараз знову повернулися в команду. Радо прийняли назад? - Так, всі зустріли добре. Правда з часом багато що змінюється і проходить, так і тут багато, що вже не так, як було раніше.
- Нині Україна не показує досить високих результатів у світі. Стоїмо на місці, а інші йдуть вперед? Або просто опускаємося? - Згодна. Стоїмо на місці, не йдемо вперед. У першу чергу в плані організації процесу, якщо порівняти з іншими збірними.
- У фіналі цього чемпіонату світу Іспанія могла обігравати Бразилію. Чого не вистачило для повалення гегемона? - Це гра, і гра не передбачувана. Тут може зіграти роль навіть дрібниця. Іспанки дуже сильні і повинні були виграти, але ... Напевно на даний момент доля розпорядилася так. - Зараз попереду чоловічий чемпіонат Європи. Як думаєш, що під силу нашим хлопцями? - У нас дуже хороша і вже багатьма шановна збірна. По-перше, як на мене, жеребкування непогане, і для початку, потрібно виходити з групи. А там, я впевнена, результат буде саме таким, на який готова наша команда. Буду дуже сильно вболівати за нашу збірну. Хочу побажати, щоб всі до кінця залишалися командою. Потрібно розуміти, що це спорт і перемагає той, хто більше цього хоче і хто більше докладе зусиль до перемоги. Терпіння, холоднокровності і віри в самих себе. Ми в вас віримо!